Ет гільотиною напів розрубує день
За спиною лишаючи ліжко і неба блакить
Тільки сонце у вікна заглядує де-не-де
Хоч здається тобі, що заскочив сюди лиш нами
Час невпинно біжить,
наче горлом твоїм кров біжить
І комп'ютери ніби у вулику бджоли гудуть
Слідка вітер влітає впрочине не трохи вікно
Піднімаються люди із місць своїх і кудись йдуть
На столах по собі залишають відкриті блокноти
Їх колеги довкола розхублено лиш розірнуться
І повернуться
до роботи