За руку візьми і підемо ми туди,
де нас буде лиш двоє.
І вічну весну із нашого сну знайдемо ми разом з тобою.
Казковий той край,
як сонячний рай,
де наше розквітне кохання.
Хоч же не весна,
але й не зима,
нехай буде літо раннє.
Ти допоміг мені збагнути,
кохання – це солодкі пута.
Коли ми вбог і очі в очі,
це наші дні і наші ночі.
Ти допоміг мені збагнути,
кохання зовсім не отрута.
А лиш бажання в світі жити,
де ми щасливі,
ніби діти.
В обіймах твоїх зі грітись не грі,
горнуся всім серцем до тебе.
Несу тобі сонце в зі лицях своїх і безмір платитного неба.
Те зоряний час поєднує нас,
омріяний любий коханням.
Розкліпнуться ти і будемо ми,
мов зоряне зірка рання.
Ти допоміг мені збагнути,
кохання – це солодкі пута.
Коли ми вбог і очі в очі,
це наші дні і наші ночі.
Ти допоміг мені збагнути,
кохання зовсім не отрута.
А лиш бажання в світі жити,
де ми щасливі,
ніби діти.
Ти допоміг мені збагнути,
кохання – це солодкі пута.
Ти допоміг мені збагнути,
кохання зовсім не отрута.
А лиш бажання в світі жити,
де ми щасливі,
ніби діти.