Ой у полі Криниченька, там холодна водиченька
Ой там Роман воли пасе, Катерина воду несе
Роман воли покидає,
Катерину переймає
Ой там Роман жартувати,
З відер воду виливати
Ой Романе, Романочку, Не лий воду на сорочку
Бо ця вода не літня, я В мене мати не рідна, я
Бо ця вода не літня, я Моя мати не рідна, я
Буде бити ще й лаяти, Ще й Романом докоряти
Де ж ти, доню, барилася, Щой вечеря спізнилася?
Налетіли гуси з броду, Сколотили мені воду
А я стала, постояла, Доки вода устояла
Брешеш, доню, брехалася,
Ти з Романом кохалася
Ой у полі Криниченька Там холодна водиченька