Заховалася диша між травами,
де вітер співає у схилах.
Торкнулася ночі губами ти,
усерденько двері відкрила.
Холодні рози стирають сльози,
про що зірки вночі шептали.
Ти мовчала,
а серце просило,
найди мені тебе мало.
Лебідка біла, ніжна як тин,
вкрала секрети у ночі весни.
Душа розквітне, як місяць мовчить,
ти моя зірка ночей моїх світ.
Лебідка біла, ніжна як тин,
вкрала секрети у ночі весни.
Душа розквітне, як місяць мовчить,
ти моя зірка ночей моїх світ.
Поділись зі мною видіннями,
що у снах твоїх ніжно бреніли.
Як торкалася вітро долонями,
як зірки тобі казку творили.
Розкажи мені сни, що ти бачила,
коли вітер торкався обличчя.
Як у травах мовчання ховалося,
і світанок сплітався із ніччю.
Лебідка біла, ніжна як тин,
вкрала секрети у ночі весни.
Душа розквітне, як місяць мовчить,
ти моя зірка ночей моїх світ.
Лебідка біла, ніжна як тин,
вкрала секрети у ночі весни.
Душа розквітне, як місяць мовчить,
ти моя зірка ночей моїх світ.
Лебідка біла, ніжна як тин,
вкрала секрети у ночі весни.
Душа розквітне, як місяць мовчить,
ти моя зірка ночей моїх світ.
Лебідка біла, ніжна як тин,
вкрала секрети у ночі весни.
Душа розквітне, як місяць мовчить,
ти моя зірка ночей моїх світ.