Вітлік
Вітер, кого вина легко сп'яніла, і вже нікуди не втекти, бо ти так тримаєш мене, тримаєш мене, так солодко-надійно тримаєш мене, тримаєш мене.
І я не буду знати, де я, це не найкраща ідея.
Але ти...
Ти так тримаєш мене, тримаєш, тримаєш мене.
Бачиш, стемніло, вже лишусь у тебе я.
Я знаю, ти це хочеш, і знаєш ти усе, що хочу я.
Ти далеко не те, що я хотіла, але все, що пропонуєш ти.
Безнадпись.
І так серпно, вітер, кого вина легко сп'яніла, і вже нікуди не втекти, бо ти так тримаєш мене, тримаєш мене, так солодко-надійно тримаєш мене, тримаєш мене.
І я не буду знати, де я
Fifth
Ведь я так терпі�시간, instantly afraid of твye речи іOP Bogdan imagines you.
Ти, так ти маєш мене, приймаєш, тримаєш мене, мене.
Тримаєш, тримаєш мене, мене.
Як тобі це все вдається, як тобі це все так легко, так ніжно, так сильно, так ніжно, так ніжно.
Бо ти, так тримаєш мене, так солодко, найдзіньо, тримаєш мене, тримаєш, тримаєш мене.
Я не хочу знати де я, ти не найкраща ідея, але ти, так ти маєш мене, приймаєш, тримаєш мене, мене.