Цей чай на двох
Требу сотні незайманих, сотні вагітних, сотнями скутих устами
Сто безборонних і неперевітних подорожує світами
А я лиш маленька зірка весняного неба, що подає синали в космос
І хоче до тебе
Щось на зразок ялинкових прикрас
Вмістить моя свідомість і називає гідністю
Не чіпай, хай буде про запас
На мичі божевілля і хмар на кордоні з вічністю
Сотні незайманих, сотні вагітних, сотнями скутих устами
Сто безборонних і неперевітних подорожує світами
А я лиш маленька зірка весняного неба, що подає синали в космос
І хоче до тебе
Сотні незайманих, сотні вагітних, сотні вагітних, сотні вагітних