Піднімаються люди з метро і пускаються в танець
Лавірують у купі туристів і самозванців
Що повільно плетуться і весь час спотикаються
І ось ти серед них пробігаєш долаючи в тому
Застряг між різних світів наче Лінкольн в Бардо
Яке змісь на землі ти виназвав своїм домом
Коли умру, поховайте мене під чергасами
Щоб не здалося, що даром я був народжений
Але поки сізівом штовхаю я кошик до каси
Декасирка незмінно його знов і знов випорожнює
На заході робочого дня згущаються сутінки
В голові вивільняється трохи для себе часу
Щоб його присвятити на нерішучість та сумніви
Плугатарі з плугами йдуть, а діточки обід несуть
Коли умру, поховайте мене під чергасами
Щоб не здалося, що даром я був народжений
Але поки сізівом штовхаю я кошик до каси
Декасирка незмінно його знов і знов випорожнює
Як звучали б слова Кобзаря Як би він був таким же,
як я
Коли умру,
поховайте мене під чергасами Щоб не здалося,
що даром я був народжений
Але поки сізівом штовхаю я кошик до
каси Декасирка незмінно його знов і знов