На серці замки, в дверях ключі,
Скільки води пішло навкруги,
Забракло годин, дороги й стежки
Занесло удаль.
І продали, на жаль, квитки,
І все гудушки.
А пам'ять малює
На вікнах спогади,
І минулим все дує,
І крила дратує.
Летити,
летити.
За сінами крик,
на відстані сум,
Зараз не вийшло,
а згодом забув,
Позичив би час і пішов би у день з коридорів розлук.
Та вечір вчипився до рук,
Залишився тут.
Де пам'ять малює
На вікнах спогади,
І минулим все дує,
І крила дратує.
Летити,
летити.
А пам'ять малює
На вікнах спогади,
І минулим все дує,
І крила дратує.
Летити,
летити.