Там журавлі летіли клином,
вечірнім небом над селом,
а батько сивий,
мати сива дивились в небо за вікном.
Один журавлик повернувся,
змахнув шиїм своїм крилом,
і,
наче сином обернувся,
почувся голос під вікном.
Мамо,
мамо, він крикнув криком журавлиним,
мамо,
мамо, я анголом злетів увись.
Я захищав свою країну,
а ви живіть,
а ви живіть тут,
як колись.
Я вас прошу, мене пробачте,
інакше просто не зумів.
Болить,
я знаю,
та не плачте,
і в небо я анголом злетів.
Голосить матінка за сином,
а батько,
наче з кам'янів,
вдивляється в небо синє,
кого за хмар чекає він.
А ключ в небі журавлиний,
махаєм з небес крильми,
то не сім'яли, то та шина,
то наші анголи сини.
Мамо, мамо, він крикнув криком журавлиним,
мамо,
мамо, я анголом злетів увись.
Я захищав свою країну,
а ви живіть, а ви живіть тут, як колись.
Мамо,
мамо.