Все життя невагоме,
як димок сигарети,
З нами ділиться домом ця маленька планета,
Де живе очаканні серед довгої тиші,
Це єдине бажання повернутись скоріше.
Поранені дороги,
осколками побиті,
За вас молюся Богу,
бо ви найкращі в світі,
Відбіль мій тривоги, вас не віддам нікому,
Поранені дороги,
ведіть мене додому.
А й у рідній оселі
посміхнуться дівчата,
І лягають у землю
золота візернята,
Проростає насіння світлим днем перемоги,
Час збирати каміння і латати дороги.
Поранені дороги, осколками побиті,
За вас молюся Богу,
бо ви найкращі в світі,
Відбіль мій тривоги,
вас не віддам нікому,
Поранені дороги, ведіть мене додому.
Додому,
до хати,
до мрій, до світання,
Де сонця багато,
де море кохання,
Де небо в алмазах, і наше коріння,
Де будемо разом збирати каміння.
Поранені дороги, осколками побиті,
За вас молюся Богу,
бо ви найкращі в світі,
Відбіль мій тривоги,
вас не віддам нікому,
Поранені дороги, ведіть мене додому.